Ш.

Останніми часами Румунія, Греція, Сербія, що вживали

юліянського калєндаря, покинули давне числення часу, а завели:

як у церковних справах так і у практичнім житті григоріянський
калєндар. Так само нова Туреччина приняла григоріянський ка-
лєндар. Під теперішню хвилю юліянський калєндар остав лише
в уживанні греко-католитької церкви, у оправославній церкві
Союзу Радянських Республик і в церкві, що підлягає безпосе-
редньо царгородському патріярхатові. Митрополія православної
церкви в Польщі завела 1924. р. григоріянський калєндар до цер-:
ковного числення, але вірні не приноровилися до цього; отже
в дійсности православна церква в Польщі придержується дальше
старого калєндаря.

У 1923. р. наміряв царгородський патріярхат поправити
юліянський калєндар у церковнім численні часу. Але Собор від-.
ложив цю справу аж до висліду основної реформи калєендаря
Союзом Народів. І в нас була спроба ввести григоріянський ка-
лєндар, але вона не вдалася.

Нинішний калєндарський поділ часу взагалі не відповідає:
ані технічним ані економічним вимогам промислу і торговлі та
взагалі практичному життю. Невигода виходить передовсім з не-:
рівної довготи місяців, кварталів і півроків. На основі календар-
ського поділу часу місяці мають по 28, 30 і 31 днів; ця нерівність
місяців спричинює дальше нерівність кварталів і півроків; і так:
перший піврік виносить 181 (в перест. р. 182) дні, а другий на-
раховує вже 184 дні. Усунення тих нерівностей упростило би дуже:
багато рахунків практичного життя як у банках, торговл: і т. п.,
які дуже часто обчислюється на дні, тижні, квартали та півооки.

Ще іншою невигодою теперішнього календарського чи-
слення є недостача постійної незмінности у рахубі часу. Рік має
52 тижні і 2 (перест. р. 3) дні; з цього виходить таке, що почагок
слідуючого року пересувається. все на один день (а по перест. р.
на два дні) наперед у тижні. Цей процес повертає докладно з123
аж по 28 літах, тому не можна усталити речинців випадків і явищ,
які повторюються з днем тижня кожного року. Нпр. 1-ий, 15-ий
ї останній день місяця мають велике значіння для практичного
життя; а що ці речинці не можуть все припадати на неділі з огляду:
на змінність розкладу калєндарського часу, тому мусять сліду-
вати за кожним разом нові пересунення. ;

З тих причин міжнародня торговельна палата, міжнародня:
астрономічна унія, покійний кардинал Мерсіє та інші звернулися
до Союзу Народів, щоби він поручив ученим випрацювати такий
упрощений календар, який принялиби всі народи світу; бувби це
»загальний світовий калєндар", який вже не мавби недокладно-:
стей, недостач і невигод григоріянського числення. Союз Народів
занявся цією справою і при цьому вироблено проєкт нового ка-
лєндаря. На підставі цього проєкту рік мавби 13 місяців по 28;
днів або по 4 тижні; крім цього бувби в році ще один вільний
день (в перест. р. 2 дні). Уклад днів кожного місяця у цьому ка-
леєндарі є такий:

   
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
 
 
 
 
 
 
 
  
 

-