дати до юліянського калєндаря цих 10 днів, на які спізнився цей калєндар, а дальше постановив, щоби від 1582. р. кожний четвер- тий рік був так само переступним роком як у юліянськім калєн- дарі за виїмком років століття; з останніх тільки ті, яких число ділиться на 400, є переступними, а всі інші звичайними. Так напр. з років 1600, 1700, 1800 ї 1900 тільки перший є переступний, а решта звичайні. Переступними знов будуть літа: 2000, 2400, ВОу ето де Так поправлений календар названо григоріянським або но- , вим стилем, а юліянський калєндар -- старим стилем. Григоріянський калєндар приняли зараз по оголошенні пап- ської булі всі католицькі краї західньої Европи; тільки весь про- тестантський світ відмовився приняти новий калєндар; щойно за пісаря Йосифа ІЇ. 1776. р. завела євангелицька церква новий ка- лєндар як ,поправлений державний калєндар". Найдовше з захід- них країв залишився старий стиль в Англії, бо аж до 1752. р. На- роди східних обрядів залишили дальше у практичнім і церковнім житті юліянський калєндар. МЕя Одначе григоріянський калєндар не є також бездоганним. Побачить це кожний при порівнанні калєндарського року зі со- няшним роком. Виходить з того, що довгота григоріянського року є понад 26 секунд більша від довготи соняшного року. Не тяжко вирахувати, що ця ріжниця за 3333 роки (від 1572. р. почи- наючи) виноситиме один цілий день. Щоби цю незгідність напра- вити, треба буде за кожних 3333 роки один день у рахубі вики- нути, або один переступний рік зробити звичайним. У цій справі повстало багато проєктів, між іншими проєкт Гайса, щоби 3200. рік, який буде переступним, зробити звичайним роком. Справа ця покищо не є вирішена. З кожним століттям зростаюча на один день ріжниця між: юліянським та григоріянським калєндарем стала дуже невигідною у міжнародніх зносинах; тому Росія й інші краї, які уживали ка- лєндаря старого стилю, виявили вже з початком цього століття г добру волю до обєднання в численні часу з краями західньої і Европи. Цією справою занялося головно Російське Астрономічне Товариство. Старання йшли у тім напрямі, щоби зложити новий ! і калєндар, свобідний вже від похибок, які має григоріянський ка- Е ] леєндар. З багатьох проєктів найкращий був проєкт проф. Глазе- ї наппа, на основі якого ріжниця між калєндарним і сонішним чи- Ї сленням виступила би аж по 100.000 літах на один день. Однаки проф. Серафіянов, настроєний православним духовенством, висту-: пив проти реформи калєндаря, як справи ,науково ще незрілої". Був це брак доброї волі не тільки у православного духовенства, | але також у російських учених. Принявши проєкт Глазенаппа В осягнула би була Росія згоду з григоріянським калєндарем без формального його введення. Російська революція пішла також на зустріч реформі калєн- даря, але не зовсім вдачно: замісць проєкту Глазенаппа ввела григоріянський калєндар, але православна церква в Росії і на Україні придержується ще досі юліянського числення часу.