й2 появилося кілька цінних випусків. Та найвідповіднішою ділянкою його діяльности була бібліографія. Тут його заслуги справді великі. Можна сміло. твердити, що Іван Калинович у ряді українських бібліографів стоїть на одному з перших місць, хоч своєї бібліографічної праці не вдалось йому завершити таким твором, як це зробив Іван Омелянович Левицький. Власними скромними засобами стягав Покійний книжки, навязував звязки, вів широку переписку, збирав матеріяли, комплєтував заграничні бібліографічні виданяня, з любовю і посвятою віддаючись наміченій дисципліні. Працював теж як Фібліограф і освітній діяч у виданнях ,Просвіти", На жаль, світова війна. відорвала Покійного від бібліографічного столика і кинули цю людину непо- трібно в крутіж політичних пристрастей. Помер 12. грудня 1927 р. в 43. році життя. Д-р ТЕОФІЛЬ КОРМОШ. Покійний -- це один з піонірів нашого економічного відродження, один з найбільше заслужених національних діячів на західних ,окраїнах" нашої національної території. Поселившись у Перемишлі, приступив він ще у 80-их роках м. ст. до позитивної роботи на культурно-освітньому й еко- номічному полі Перемищини і сусідніх повітів. Разом з кількома робітниками на народній ниві (вже також покійними) поставив бл. п. д-р Теофіль Кормош основи народньої організації Перемищини і сусідніх повітів, яка з колиш- нього русофільського бастіону завдяки їх трудам і праці перемінила своє обличчя і стала заборолом свідомої української думки над Сяном. Скільки це коштувало труду, зусиль, скільки важких хвиль треба було перенести нинішнє покоління навіть собі не уявляє. Найбільші заслуги має Покійник на економічному полі. Вже перед 40 роками він зрозумів, що шлях до визволення веде через економічний добро- бут, через господарську незалежність народу. З тою думкою він приступив до оснування дредитового т-ва ,Вірає, кредитового банку ,Руської (тепер: Української) Щадниці" в Перемишлі, якої директором був від часу її осну- вання. Був одним з оснувателів і членом надзірної ради , Дністра", одним з оснувателів і президентом надз. ради Земельного Банку Гіпотечного, був членом оснувателем і членом надзірної ради Краєвого Союзу Кредитового (Центробанку), членом надз. ради »Народньої Торговлієс і т. д. Поза економічною діяльністю Покійний займався також працею в ,,Про- світіє, ,Рідній Школі", а далеко не чужа була йому й політична діяльність. Брав живу участь у політичнім житті повіту і заслужився немало для роз- будження і зросту українського політичного життя в західних повітах укра- їнської Галичини. Зате вдячний нарід обдарував Покійного й великою по- честю: в останній каденції галицького сойму (1913--14) був він вибраний послом з перемиського повіту. Покійний причинився своєю невсипущою працею до поважного зросту і збогачення українських економічних і культурно-освітніх установ у Пере- мишлі. Був узагалі дуже рухливою людиною і не знав, що таке відпочинок. Після українського зриву був арештований і сидів у Домбю, звідки втік до Відня, де працював м. ін. над зібранням матеріялів до Ї. тому ,Червоної Книги". Вернувши по кількох роках до Перемишля, був арештований вдруге і взагалі в цих роках він витерпів чимало. Помер у Перемишлі 26. листопада 1927 р. на запалення легенів, проживши 66 літ. Д-р ОЛЕКСАНДЕР БОГДАН КУЛАЧКОВСЬКИЙ, бувший довголітній редактор ,Вістника Державних Законів" в україн- ській мові, міністеріяльний радник у Відні, помер дня 2. лютого 1929 у Бідні, в 64 р. життя. З його смертю відійшов від нас один з визначних членів віден-- ської української громади, постать, знана кожному учасникові нашої емі- грації у Відні. Покликаний давно перед війною на становище редактора: У"Вістника Державних Законів" у Відні, пок. Ол. Кулачковський працював у цій. кавлення літературою. Пробував дещо писати й перекладати. При допомозі. ї е : я га бориславських громадян заснував у 1913 р. ,Всесвітню Бібліотеку, в якій: З щ: : , ; ї І Щ й ві у і ! , ", ;