175

В 1879 р. перебув о. проф. поважну недугу, але перейшовши

ї побідно, віддався знов цілою душею громадській праці. Він між

іншим був у 1880 р. одним з основателів українського національно
політичного часопису , «Діло", що є в нас нині найстаршою на всій
-українській землі, а до того єдиною тепер щоденною газетою. На
сторшках "Діла" за весь час його істнування ї по нинішний день

містив ії містить він численні свої праці та статті на всякі акту-
й -альні гроча,т(*ьы теми, особливож на теми педаготічні та шкільні.
В 1883 р.. був одним з основників ,У країнського Педатогічного То-
ї  вариства". Особливо живо оптмвіався справою львівської україн-
"«ської школи ім. Шашкевича перед великою війною і навіть на ста-
ї рости літ, по війні, за польських часів зводив успішну боротьбу за ії
3кра1НСЬЬИИ характер. У 1883 р. взяв активну участь у заснуванні
львівської національно-політичної організації Наро;[на Радагє,

а пізніше став видатним членом української національно- демокра
тичної партії і був десятки літ членом Народнього Комітету. На

всіх політичних становищах був з правила незломним, неуступчи-

-вим борцем за повне право українського народу до власного життя.

Працював о. Стефанович і в наших економічних установах.
"Був членом Надзірної Ради , Народньої Торговлі і ,Краєвого Союза
Жередитового", Отавши в 1908 р. на чолі церковної кооперативи
-"Достава" у Львові, звреорганізував її та попровадив так, що вона
«стала одною з кращих наших установ.

На церковному полі розвивав теж незвичайно оживлену ді-
-яльність. У 1891 р. брав активну участь у львівськім греко - като-
-лицькім синоді і обстоював там солідарно з українським духовен-
ством права нашої церкви. В 1914 р. дав він на польську като-
лицьку анкету в Нраьош У справі польсько-українського порозу-
міння знаменну і гідну відповідь. Ця відповідь появилася друком
"вже по війні в 1929 р. в окремій брошурі п. н. ,З передвоєнних до-
"кументів". В 1916 р., коли австрійсько- німецькі війська, вступили
на півночі на українську національну територію, вислав від Т-ва

- Апостола Павла до Ватикану і до австрійського міністерства
вфо*спов*ыань обширний меморіял п. назвою: Пропаиятне письмо
тпро вагу української церковної унії для зєдинення східньої церкви
з католицькою і про вагу цього зєдинення для міжнародніх полі-
"тичних відносин".

Коли по війні почали вводити в нас целібат для духо-
венства, о. професор Стефанович став гідно в обороні прав нашої
церкви і духовенства та виступив проти примусового вводження
целібату. В 1924 р. видав з іншими священиками і учасниками
щерковного синоду 8 1891 р. брошюрх під назвою: ,,Висвітлення
до історії львівських синодів з років 1891 ї 1897", в якій опублі-
ковано про незнані досі нашому загалові шодії, що мали місце на
«иноді. Рівночасно вислано до Рим; меморіяли від греко-католиць-
кого духовенства ії від священиків учасників синоду, в яких ви-
ступлено проти нарушування постанов синодів. Ці меморіяли бу-
-дуть творити важні документи для історії нашої церкви.

еоенян