цем січня 1919 р. переїхав до Станиславова, де заняв становище:
референта при Державному Секретаріяті Освіти 3. У. Н. Р. В уряді
УНР займав становище радника, а потім товариша міністра народ-
ньої освіти.

Від 1921 р. перебуває на. еміграції, спершу в Польщі, а потім
У Чехословаччині. Тепер перебуває в Празі, де є професором Укра-

їнського Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова. Викладає:

там школознавство і позвашкільну освіту. Крш того працює в Празі
у численних українських установах, між іншим є головою Україн-
(*ыхого Т-ва прпчптьниыв книжки і редактором часопису Книго-
люб"

Ьт. Сірополко належить до тих нечисленних українських ді-
ячів Наддніпрянщини, що були добрими українськими патріотами
за царських часів, коли не було місця для вільного українського
слова, Кколи за українську книжку, гавету, ва висловлену пИисьмом
або словом українську політичну думку чекали репресі! і загроза.
істнування. В тих людей була відвага, була мужність протиста-
витись реальною працею страшній, гнітучій національне україн-
ське життя реакційній царській дійсности. Сірополко ніколи не
висувався на чоло, ніколи не шукав дешевих лавор:в. ніколи не
гонив у погоні за славою, а віддавався спокійно безпереривній. але
необхідній для добра нації роботі. Таким був він у Москві, таким
був він і в Київі в часи революції, таким він є і тепер на сем'грації.
Він 6 нині в нас одним з найкращих знавців повашкільної освіти,

себто тої ділянки знання і ІЦЩІІЇ, якій виключно бслужинть наше:

Т-во ,Просвіта". Він написав кілька незвичайно цінних праць на
педаготічні теми і на теми позашкільної освіти. Оцрьмз появилися
друком такі його праці: 1), В'чрцо ий катальог шк,ды[ш та народ-
ньої бібліотеки" (ЬП]Р 1918 р.); »Народні бібліотеки": 3) .,Зав-
дання нової школи" (два ви шнпя -- Камянець на Поділлі, 1919 р. )
]шротьпп курс бібліотекознавства" (Львів, 1924, накладом Т-в
.,П])О( віта"), 5) .Школознавство" (Прата, 1926); 6) ,,Да.,тьтоншяп“
(Львів, 1928).

Ової праці на педаготічні теми, як ї на теми позашкільної
освіти публікував він у дуже численних органах преси. Містив він
їх не тільки в українських, але й чужинних часописах, як у росій-
ських, Француських, чеських та італійських. Та найбільше своїх
праць розкинув він у таких українських органах: ,Овітло", ,,ВБіль-
на Українська Школа" (Київ), ,Нова Школа" (Дрогобич); ,У чи-
тельський Голос" (Коломия"): дУчитель", ,Учительське Слово",
»Шлях освіти і навчання", ,Рідна Школа", .Письмо з Прогвіти",
Бібліотечний Порадник", .Жкиття і Знання", а крім того ,,Діло",
ю»Громадське Слово", Літературно-Науковий Вістник", ,Нова Ха-

(всі у Львові). А далі публікував він ще ової праці у тазветі
»Република" (Станиславів), ,ело", ,,Грудова Громада" (Камя-
нець на Поділлі), , Книтарь" (Київ), , Книжка" (Стаьниставів),
»Українське Книгознавство» (Подєбради) і в багатьох інших.

сленних курсах для учителів і культурно-просвітних діячів. 5 кін--

Чнн ,

пмпсуарняти

Ше а

ет

,' п!