монтував цей дім коштом 1200 долярів для ужитку мЛічниці". А не-- давно подарував ще для львівської філії ,,Г-ва опіки над мололю" дім при вул. Ходоровського ч. 15., в якім міститься тепер ,Порадня" Матерей". /Та найбільшим подвигом Митрополита в ділянці української: національної культури є заснування , Національного Мувею". Від-- о жЖриття мувею відбулося дня 12. грудня 1913 р. у прегарнім домі при вул. Мохнацького ч. 42., який закупив Митрополит за 50 тисяч долярів під музей. На утримання музею закупив о дві реальности: У Львові при вул. Петра Скарги ч. 10. за 4000 долярів і палату поль- ського маляря Яна Стики біля площі св. Юра за 28 тисяч долярів. Недавно закуплено ще одну камяницю для музею. Що уявляє собою» х"Національний Музей" і які скарби української старої й нової куль- тури містить він нині у своїх зборах -- про те требаб писати цілу: окрему статтю. У своїй жертвенности не забув митрополит і про наше Т-во.. В Милованні, товмацького повіту, при парцеляції тамошнього » фільварку подарував Митрополит »Просвіті" двір ї кількадесять. моргів грунту під господарську школу. Просвітає докупила там ще: кількадесять моргів поля і відкрила, школу. Милованська школа, відома була в нашому краю вже перед війною, відома і по війні.. - Т-ву більський Господар" подарував Митрополит теж двір і 18 моргів саду у Коршові, що лишилися з парцеляції цього маєтку. У Львові звакупив Митрополит на Личакові т. зв. пісківню, що обіймає 26 моргів. Там мав намір заснувати фабрику скла. Але війна перешкодила цьому плянові. З тієї пісківні подарував площу під" читальню , Просвіти" на личаківській дільниці, а окрім того два дімки на тійже пісківні під школу ім. кн. Льва, що обслугує шкільні потреби личаківської української дітвори. На, Богданівці, іншому : передмісті /Львова, подарував Митрополит пПлощу під »Народний: Дім", будову якого розпочато вже перед кількома, літами. Попри все вище сказане підтримував Митрополит не тільки морально, але й матеріяльно українських мистців-малярів. Особливо- допомогав їм при виїзді на студії за границю, до центрів европейсько- го мистецтва. Від р. 1900 до великої війни утримував Митрополит : рік-річно 14 тімназистів у Львові і шість до вісім в таких містах, як. Стрий, Отаниславів і інші. Крім того користали цілі сотні українців з одноразових підмог у їх важкому матеріяльному положенні. Ми зареєстрували тільки найважніші дати і факти з життя та. жертвенної діяльности Митрополита. Але того, що ми навели, доволі, щоби оцінити великі заслуги Митрополита, Андрея. Шептицького - для українського народу як у церковній, так і в національно- - культурній ділянці. Це чи не перший в історії нашої греко-катол.. церкви найвищий її достойник, що зумів получити в таку прегарну гармонію свої обовязки супроти цдеркви з обовязками супроти гро-- мадських і культурних потреб українського народу. Постать Митро-:- полита Андрея Шептицького є тому виїмковою в історії не тільки: нашої церкви, але й в історії нашого національного відродження.. Очевидно, що шкода далі шукати гарних слів для звеличання заслуг"