І

 

 

ЕиТя

е

 

ї високо-заслужених громадян, ветеранів нашого національного від-
родження. Не менше болючо відчула їх втрату .Проевіта". Нехайже:
земля Покійникам легкою буде!

Ж

Споміж вичислених вище повоєнних почесних членів , Про»:
світи" в 8 таких, що їх наділили почесним членством останні і до!
того Ювилейні Загальні Збори ,Просвіти" з дня 21. березня 1929 р..
Згідно ві старим звичаєм, що принявся давно в яПросвіті", знайо-.
мить вона українське громадянство з життям і заслугами новоїме-
нованих почесних членів у своїх калєндарях. І цього року редакції
калєндаря припала честь подати широким колам нашого грома-
дянства інформації про життя та заслуги іменованих на останніх.
Загальних Зборах Т-ва 8-ох почесних членів, а саме: 1. 0. митро-:
полита Шептицького Андрея; 2. д-ра Брика Івана; 3. проф. Галу-:
щинського Митайла; 4. 0о. Стефановича Александра; 5. д-ра. Щу»:
рата Василя; 6. д-ра Яновича Володимира; 1. д-ра Коцюби Михайла:
ї 8. СОірополка Степана. :

Подаючи далі огляд життя і праці щойно названих діячів, ро-
бимо це з приємністю і в тім глибокім переконанні, що З тих життв-
писів буде чеопати для себе зразки українська національна молодь.
та буде вчитись на них патріотизму і посвяти для народу.

МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ.

Теперішний галицький Митрополит Шептицький Андрей у ро-
дився 29. липня 1865 р. в селі Прилбичах коло Яворова, як третій
з ряду син графа Івана ї графині Софії з Фредрів Шептицьких., При:
хресті дістав три їмена Роман, Марія, Александер. Початкову на-
уку діставав дома. Маючи десять літ почав Роман в 1875 р. гімна-:
зійні студії теж дома. Був він дуже пильним в науці, а до того та-.
лановитим і всі іспити здавав з відзначенням. Від 5-ої г:мназійної
кляси ходив до школи в Кракові. Матуру зложив з відзначенням!
11. червня 1883 р. По матурі зголосився Роман 1. жовтня до одно-.
річної військової служби на власному утриманні. Служив при пер-
шім полку драгонів у Кракові. Дня 8. січня 1884 р. занедужав важ-:
ко на шкарлятину. Цо перебутій недузі дістав звільнення з війська.
Як наслідок перебутої шкарлятини остало запалення ставів і від
того часу почалася недуга ноги.

Рівночасно з розпочаттям військової служби записався Роман'
на правничий виділ краківського університету. Коли видужав Т8.
шкарлятини, перенісся на студії до університету в Бресляв (Врати-.
слав). Попри правничі виклади слухав також теольогічних пред-
метів як апольогетики, пасторального і канонічного права, історії
церкви, а також викладів слявістики. Вже в часі правничих студій
у Бресляв уважав себе Українцем і там зродилася в нього думка пе-
рейти на греко-катол. обряд. В 1885 р. заснував там католицьке то-
кариство Гозія, в якім згуртував шлеську молодь і мав у тім това-
ристві виклади про Берестейську Унію. По році бреслявських сту-
дій вернув знов до Кракова. Перший державний правничий іспит"