І ' йі

Двигуни внутрішнього горічня працюють корисніше, як па-

"рові двигуни. тому, що видатність їх виносить 35 проц., а парових

машин найбільше 20 проц. Їх уживають до порушування авт, сіль-

сько-тосподарських машин (плугів, сіялок і жниварок), літаків. по-

. ітряних кораблів (цепелінів), помп, пожарних сикавок і т. п. (риб.
| я е:

ея

Дотепер пізнали ми всілякі роди двигунів, що дають людям

змогу запрягати ло праці ріжні сили природи, як силу води, вітру,

водяної пари. грибухаючих тазів і т. д. Лишається нам обговорити

  

Рис. 20. Динпамомгешина з переміннеою струєю на 35 тисяч кільоватів.
(Зладжено в Альзації).

ще е.'іт-:Т])т'н,и енергію, яку люди пізнали доволі пізно, одначе яку
можна витворити в лекший спосіб, як усі інші роди енергії, тай до-
тідніше є зужитковувати її. Кошти одержування Її є неве/ шм а цін-
кою прикметою Її є те. що можна розпроваджувати її дротами в най-
дальші околиці.

Пе "ред більше як 100 роками головним джерелом електричної
енергії були т. зв. гальванічні звеняи. Вони складаються з двох рі?
них металів, занурених в як:йсь одній або в двох ріжних течах.
Перший зладив їх італійський фізик Вольта 1500 р. Він занурив мі-
дяну та цинкогу плити у водянім розчині сіркового квасу. Тоді на
обох плитах проявилася електричність: додатна на міди, відємна
на цинку. Коли він злучив обі плити дротом, то додатна електрич-
ність плила дротом до відємної, а відемна до додатної і так повстала
елєектрична струя. якої напрямом вважаємо напрям додатної елек-
тричности. Після Вольти збудовано багато подібних звен, при чому