повстання величезних покладів камяного вугля, коли круговий рух-
води з землі у хмари і навпаки, як також біг рік, залежить від-
нього, -- то чому не малоб воно дати своєї енергії безпосередньо
для порушування двигунів? Таж сонце дає протягом трьох мінут-
всій земній кулі саме стілько тепла; кілько може дати його все па-
ливо, видобуте протягом року на всій землі. Над цим роздумувало-
багато вчених і один поміж-ними, інжинір Еріксон, збудував сонце-
силову стацію в Льос-Анджельос у Каліфорнії. Він зладив великий:
стіжок, якого промір має 10 метр.в. Внутрішню поверхню його вило2
жив тисяч сімсот вісімдесять вісім дрібними зеркалами. Вони від-:
бивають соняшні проміні в напрямі рури, уміщеної в оси стіжка,

(рис. 14). В рурі є вода, що, набріта соняшними проміннями, пере--
мінюється в пару. Останню проводять у парову машину на 15 кін--
сьКихХ сил.

 

 

Рис. 13. Соняшний двигун в Льос-Анджельос.

Американський інжинір Шуман умістив у 1911 р. зеркала
у відповідний спосіб біля 572 залізних скринок з водою і так витво-,
реною парою порушував парову машину на 50 кін, сил. Взагалі
появилося багато проєктів соняшних машин, що малиб ловити в го-
рячих краях соняшну енертію та уживати її ло наводнювання:
землі в раві посухи або й до оживлювання пустинь.

МІ.

Великий переворот у техніці викликали двигуни внутріш-
нмього горіння. В них використовується вибух пальних газів до по-
рушування толока. Особливо широке приноровлення найшли дви-
гуни, вбудовані інжиніром Отто та Дізельом. Двигун конструкції
Отта працює в чотирьох тактах. У першому такті відбувається вси-
сування мішанини палкого тазу та повітря. Тим газом є газ до:
освітлювання або бензинова пара. П'дчас руху толока вниз цілий
валець (циліндер) наповняється вибуховою газовою сумішкою. Опі-