сяес кя йИ

131

 

коліс з лопатками, одно колесо рухоме, друге нерухоме. Нерухоме
колесо окружає рухоме та спрямовує воду на його лопатки. Рухоме
колесо осаджене на валі, що обертається враз З ним та дає працю.
Оба колеса містяться в металевім кожусі (обгортці), у який біжить
вода. Вона натискає на всі лопатки або на більшу часть лопаток
рухомого колеса і з великою силою обертає його.

Турбіни дають дуже багато кінських сил. В 1880 р. будовано
турбіни на 1.000 кін. сил, у 1905 р. на 10.000, а в 1922 на 55.000.
В останньому часі будують на Ніятарському водопаді в Америці
три водяні турбіни, кожну на 87.000 кін. сил. Ці турбіни -- це прав-
диві велити. Кожна з них важить около 500 тон. Ерізь руру, що нею

 

 

Рис. 7. Турбіна обертає елєктричну машину.

тече вода до цих турбін, міг би проїхати поїзд. На 5. рис. маємо
колесо турбіни Пельтона, на 6. величевну подвійну турбіну, збу-
довану недавно в Монтреалі у Канаді, а на 7. бачимо на збочі гори
руру, що провадить воду до турбіни, яка порушає елєектричну ди-
памомашину.

Водяних турбін уживають здебільша до витворювання елєк-
тричности. В тій ціли лучать їх 8в динамомашинами, що дають елек-
тричну струю. Такі великі заведення, де це відбувається, назива-
ють гідроелектричними  стаціями (рис. 8). Найбільші зпоміж них
находяться у длучених Державах Північної Америки. Вони дають
разом більше лі; 12 міліонів кінських сил. А тому, що парова ма-
шина зуживає річно на кожну. кінську силу роботи 4 тони камя-
ного вугля, то в Америці ощаджують що-року 48 міліонів тон ка-
мяного вугля. Найбільші гідроелєектричні стації землі є на, Ніятар-