є незалежні від напряму вітру тому, що можна обертати їх відпо-
відно до нього. Одначе справність їх незначна. Вітряк, що має чо-
тири крила ї 14 м проміру, дає при скорости вітру 7 м на секунду
-ледви дві кінські сили, а дуже великі вітряки дають 11 кінських
сил. :

Американці вбудували вітряні двигуни, до оси яких прикрі-
пили дуже багато довгих крил (рис. 3). Їх уставляють відповідно
до напряму й сили вітру. Вітряк, якого промір виносить 7 метрів,
мМможе піднести 15 кубічних метрів води за одну тодину на висоту
25 метрів. Чим більша окорість вітру, тим більше праці можемо
«одержати з вітряка. І так вітряк з проміром 3,6 метра помпує 1.563
-літрів води, якщо вітер має 4,08 метрів скорости, а 3.223 літрів при
вітрі 8,59 метра, скорости.

 

Рис. 5. Флетнерівський роторний корабель ,Букау".

У двох останніх десятках літ стали щораз більше звертати
увагу на енертію вітру. Дотепер хосен з вітру був розмірно малий,
звате шкоди величезні. Пригадаймо собі лише великі оркани, що ни-
щать людські будинки, а навіть звичайні сильніші вітри валять
-дерева по садах та лісах. Отже в повітрі є величезні запаси енергії,
яких ще досі майже не використано. Обчислено, що вітри земної
кулі моглиб дати в однім році 5 тисяч разів стільки енергії, що ка-
мяне вугля, викопане з землі за час одного року. Тому енергію
вітру назвали ,синім вуглям" (від краски неба) та стали роздуму-
вати над всіляким приноровленням тої енергії. В багатьох краях
побудовано вже вітряки, що обертають динамомашини і тим са-
мим достарчають елєктричної струї для ріжних потреб, напр. до

| освітлювання. У ввязку з тим ідуть заходи побудувати повітряні
І турбіни, що малиб давати сотки, а навіть тисячі кінських сил.