ство і ткацтво та виріб ліків і фарб. Там стрічаємо вже млини, вій-
ськові машини й кораблі, а староєгипетські величаві будівлі вбу-
джують ще й нині у нас подив. : о

Через бгипет пливе велика ріка Ніль, від якої залежить. тв
життя цілого краю. Як відомо, недалеко Нілю є пустиня, що бев- ж
упинно грозить засипати піском цей найурожайніший клаптик
землі. Одначе що-року в тій самій порі під впливом сильних дощів:
у тгторішнім бігу !

 

Нілю приходить велика повінь. Старовинні Єгип- Е
тяни не лише вміли забезпечити себе від погубних наслідків повени, Щ
але також "розпроваджували воду каналами по цілім краю, навод- л
нювали його, зберігали воду з повени у штучних озерах. щоб мати: Я
запас її на час посухи і таким чином запевнювали собі великиїї:
урожай. ,
Велику працю, якої сліди бачимо в бгипті ще сьогодня, ви- й
конано майже виключно людськими руками. Тисячі рабів (невіль- !
ників) орали поля силою своїх мязів, тисячі прокопували канали: З
задля розподілу води, інші внов мучилися над величавими будів- З й
лями, що стоять ще до сьогодня, Між ними є велика чотирокутна; “
піраміда Хеопса, кожний бік опідстави якої є на 240 метрів: Ж
довгий; висота її виносить 145 метрів. Грецький історик Геродот: л
оповідає, що будувало її сто тисяч робітників. Десять років ви- З
трачено на саму будову шляху, щоб можна було ним врезти каміння" І е
до піраміди. Двацять років тревала будівля піраміди. Ніякий вів: З і
не міт витримати ваги величезних камінних брусів, що з них клали . |
піраміду. Тому для перевозу споювали їх поперечними брусами та; ке к І
клали на них дальші бруси наче на сани, а сотні рабів тягнули їх: лО
мотувами на гору під батогами доглядачів. | '
Не лише в старовиннім Єгипті, але також у старовинній Ме- | !
сопотамії, Індії та Китаю і здебільша в давній римській державі : |
всю майже велику роботу виконувано людськими руками. ло і
вже й тоді почали запрягати до праці звірята, головно до перевозу
. тягарів. Ї |
П. в І
Також тепер грають звірята велику ролю як помічники людей
при виконуванні. праш У нас головними запряговими звірятами
є коні та воли, в Азвії й Афршш верблюди та слони, в Індії подіб--
ний до вола зебу. Найліпшими бігунами є арабські верблюди, що»
біжать 150 до 200 кільометрів на одну добу та вдоволяються ску-
пою їдою. Знані вони також з того, що можуть обійтися без пиття?
в літі цілих пять днів, а в зимі навіть двацять пять. Кіргізвькі коні
(в середній Авії) перебітають 160 кільометрів у 10 до 12 годинах.
Воли і зебу служать головно до перевозу великих тягарів (рибс. 1)..
В полудневій АФриці запрягтають 10 до 12 волів до воза, наванта-:
женого трьома тисячами кільограмів, ї вони роблять на день 20: л
до 25 кільометрів. У північних краях Ювропи й Авії роблять рени:
яких 160 кільометрів денно, а пси, уживані до тягнення вовів, 12:
до 15 верст на годину (1 верста - 1067 метрів). В Гімаляях ужи-