78

сживемо. А тоді ми будемо свобідніше і сміливіше поводитися при
тромадянській праці, при праці для добра свого народу, бо тоді ми
ліпше зрозуміємо шлях, по якому йде наш нарід ї по якому кож-
нному в нас треба йти.

Тут-я хочу скавати кілька слів про одну ясну картину в на-
щшої історії, про такий час, коли українська держава була на вер-
щшку своєї могучости. Це був час від 1655 до 1657 року. Беру таку
яясну хвилю під увагу тому, що може за багато у нас писалося і го-
ворилося про темні картини з нашої історії, а унагляднення собі
-«ясної картини повинно нам додати самопевности й почуття націо-
знальної гідности. Одно і друге нам конечно потрібне. ;

І:

ВЗачався 1655 рік. На гетьманському столі сидів нали найбіль-

"ший тгетьман, творець Української Держави, Богдан Хмельниць-

"кий. Українська Держава була тоді могуча, слово нашого гетьмана,

В с мало велику вагу в цілій Европі, бо зва тим словом стояла велика

%% : "й добре зорганізована армія. Це було в кілька місяців по заклю-
ї

 

 

ченню союва України з Москвою. "Творцем цього союза був наш
тетьман, бо він хотів тим способом покінчити врешті війну з Поль-
щею, яка тягнулася вже шість років. А вислідом цієї війни мало
"бути те, що всі українські землі, які були під Польщею, мали бути
прилучені до Української Держави. Москва була гетьманові тим-
сбільше потрібна, що Україна мала тоді до діла не тільки з Поль-
щею, але й з Татарами. Війна на два фронти є все дуже небезпечна,
і тому вона вимагає дуже великого зусилля. бою5 з Москвою мігт
"«тоді сяк-так улекшити воєнне положення Україні і тому гетьман
пішов на такий союз з. конечности. Союв зробив своє. Московські
івійська разом з українськими, якими проводив Іван Золотаренко,
ледарили на Білу Русь та Литву і ті краї окупували. Це змінило
відразу стратегічне положення України. Польща була переможена
і польські війська"мусіли забиратися знад границі Української Дер-
"жави, щоб обороняти центральні польські землі. А тимчасом геть-
ман з головними своїми силами ті московськими військами стояв
на Україні і тим способом спараліжував цілу воєнну акцію татар-
«ького хана, що був польським союзником.

Воєнне положення змінилося зовсім на користь України. По-
кавалося, що рахунок тетьмана буБ правильний щодо союзу з Мо-
зеквою. Польща була переможена, а це мало такий наслідок, що
в цього рішила скористати Швепія ї зачала собі війну з Польщею.
йшес; оДуже правдоподібне, що гетьман передбачив наперед польсько-
Я "шведську війну. Відносини між Польщею і Швецією були від дов-
щшого часу напружені, бо Ян Казимир не хотів признати Карла Х.
Тустава королем шведським: він сам мав претенсії до шведського
! престола. Гетьман знав. ще виступ нової мілітарної сили улекшив
"би ще більше політичне і стратегічне положення України, а тоді
і й союз України з Москвою не був би конечно потрібний, а може
лі зовсім зайвий. Хмельницький був свідомий того, що союз Укра-

 

 

устжаінг тв

Шя
еХ сзу й
'44/ я