щеві прийшов сам гетьман Конецьпольський. Тоді з польського вій-

«ська до козацького табору передерлося двох тайдуків і подали звіст-
ку: «Маєте тепер добру нагоду, бо гетьмана нема в оґіо:зь“. хозаки
виправились на польський о0боз3. Почалася заввята Оитва -- по-
олягло до двох тисяч людей з обох сторін. Козаки добули три най-
" більші тармати і дві гаківниці і притягли їх до свойого таборпу. Бій
-трівав шість годин і покінчився аж тоді, як улав величезний дощ,.
«МКонецьпольський вернувся до свойого табору і побачив погром
польського війська: в бою полягло до 30 визначних офіцирів. Ся
-битва стала потім славна під іменем ,Гарасової ночи". Польський
тетьман мусів іти на переговори з козаками. Війна закінчилася ми-
ором 9. липня; козаки скористали се, що ревєстрове військо звбіль-
« щено на 8000.
1680 рік.

Дня 11. серпня помер Іван Сірко, кошовий Запорожської Січи,
"«славний лицар і старшина, що ціле життя вів війну з Татарами
і Турками. .Хоронили його знаменито з многою гтарматною і муш-
кетною стрільбою і з великою від всього низового війська жалістю",
пише літописець Самійло Величко. Могила Сірка заховалася в с.
"Капулівці, в Катеринославщині. -- Польща і Росія заключили .,віч-
ний мир", в якому Україна була поділена остаточно на дві час-
"тини: Лівобережжа з МШиївом перейшло до Московщини, Правобе-
"режна Україна залишилася при Польщі. Гетьманом обох берегів
"Дніпра був Іван Самійлович. -- В Люблині відбувся зізд духовен-
-«ства. на якому обговорювано справу унії.

1730 рік.

Умер Кость Гордієнко, кошовий Запорожської Січи, що разом
8 Мавепою вів боротьбу в Московщиною; його могила залишилася
під селом Камянкою біля Олешок.
1780 рік.
В часі пожару в Київі згоріла бібліотека Київської Академії,
що мала поверх 12.000 книг. - Галичину обіздив цісар Йосиф П.
ї видав тут ріжні розпорядки, корисні для впорядкування і підне-
«сення краю; але також приказав знести багато монастирів і церков.
-- Народився Василь Наріжний, визначний письменник, автор
«Бурсаків"., '
1830 рік.

На Придніпрянщині і в Галичині ідуть перші спроби літера-
"турно-національного відродження; але видавничий рух був ще ду-
же слабий, в Галичині вийшло ледви 7 книжок і то церковно-сло-
вянською мовою, - на Придніпрянській Україні тільки дрібні
"твори в часописах. В політичному житті українство майже не про-
являлося; верхи громадянства ішли одні за Австрією, другі ва Ро-
сією, а були й такі, що захоплювалися польськими повстанчими
"мріями... ;