бб
лишається для мене ще один захист, якого ніхто не в силі мені вза-
брати, ні зруйнувати; це -- моя робота. ;

Такою мусить стати думка про самоосвіту й сама, самоосвіта!

Певна річ, що й самоосвіта потребує організації, потррубує
вказівок, потребує апостолів своїх, як кожна висока, ідея. Том.у ідею
самоосвіти повинна підтримувати найвища соціяльна ортанівація,
якою є держава. Та цю справу мусимо полишити на, боці, як нере-
альну. Остається організація власних самоуправних тромадських
установ, котрі треба вивінувати у всі потрібні засоби, щоб вони
могли виконати свою важну й важку роботу.

Найприкріша справа! .Любимо, коли маємо установи, дуже
радо дивимося, коли вони ведуть свою діяльність, одначе не любимо,
коли ці-ж самі установи звертаються до нас за потрібними засо-
бами. Ми на правду, як наівні діти, хочемо вірити, що напр. Т-во
«Просвіта" потрапить розбудувати освітну сіть і повести самоо-
світну течію в народі зі своїм марним бюджетом, де у всіх річних
прибутках з усіх підприємств бачимо суму 561.648.42 зол. Това-
риство має обслужити більше як шість міліонів населення, має по-
бороти неграмотність, має наше нинішнє ровбите, розіндивідуаліво-
ване село, якому так далеке почуття спільноти, зробити здібним до
страшної, безоглядної боротьби в нинішньому складному господар-
ському й національно-політичному житті. :

ІЇ хоч як прикюра це справа, хоч яке тяжке життя кожного
з нас, а проте мусимо й будемо аж до втоми говорити одно й те
саме, будемо повторювати при всякій нагоді: громадянство ціле, на-
род цілий мусить дати засоби на свою освіту! А як довго народ у ці-
лости ще не почувається до щього обовязку, так довго ви, свідомі
одиниці, ви, що може збагнули тайну успіхів нинішнього світу, ви
мусите понад свої сили, понад свою спроможність, понад свій стан,
давати матеріяльні й моральні засоби на розбудову освітньої спра-
ви в напрямі пропаганоди за, самоосвітою одиниць ї гуртів одиниць!
А далі: в напрямі ор/анізації самоосвітнього руху в цілому пароді.

Чим культурніший нарід, тим краще розуміє справу самоо-
світи, тим більше сил присвячує цій справі. Щоб полюбити освіту
ї стати на шлях самоосвіти, треба бути культурним, треба мати
культуру. Але не будемо мати культури, коли не будемо освіче-
ними, не будемо розуміти ваги культури.

Зновуж культурний світ не буде знати нас так довго, поки
ми не розчовпаємо справи, не протремо очей і не станемо до по-
сважної, горячої і твердої праці над собою, над своєю культурою,
доки не станемо справжніми, дійсними творчими будівничими на-
шого життя. Той світ, хоч який він культурний, хоч які гарні
слова буде мати на устах, не тільки не буде чекати, аж ми пробур-
каємося. Він свідомо буде ставити перешкоди, бо він мусить мати
когось. щоб використовувати, щоб обертати його в погній, коли не
вапрятгти у бистролетні свої поїзди. Проти хвиль цього світу, проти
ного завіхань на нашу неміч і сподівань на панування над нами,
мусимо сягнути до його-ж скарбниці й добути з неї те, що в силі