49

-- Ні, ні. Він подібний до мене.,Все був здоров, усе розум-
пий. Він -- моя кров. здорова, мужицька кров. Значить, батьку,
не журися. Жінка дала тільки поволоку, а ти. батьку. дав форму,
тров і зміст, з якого повстав твій син. Е

Байдуже, чи ця матірня поволока була золота, чи глиняна,
чи землиста, здорова, чи хора. Твоя здорова форма ї здоровий
«вміст, батьку, забезпечать життя твоїй дитині.

Глянув на сина з такою любовю, як іще ніколи. Хотів його
взяти у кріпкі обійми, та боявся збудити його. :

Нараз почув з уст сина сонно-мрійний голос:

-- Мамо, де тиг..

Припав до сплячого сина і притулив своє обличчя до його
чола.

Аж тут велика і рясна, гаряча струя почала котитися 8З його
очей на синову голівку.

Він, страхіттями війни засталений жовнір, який сотки разів
умирав і ніколи оком не кліпнув, тепер плакав, як мала дитина,
покинута на цвинтарі життя. Не плакав над жінкою, з котрої
У своїх небесних мріях на чужині створив Мадонну, ідеал духового
життя, а котра тепер у дійсності являється новією. Не жаль йому
Фбуло того, що найясніші самоцвіти свого духа кинув у загноєні па-
щеки найнікчемніших тварин. Ні, його груди роздирав тепер плач
над майбутністю, над долею власної дитини.

- Коли я на дні життя, покинутий Ботом і людьми, попав
у морок розпачу, тоді являвся мені образ моєї хрустально чистої,
невинної матери й до мене кликав:

- 2 Жий, сину. Я тебе ніколи не покину!

-- ЇВ чорних хвилях життя в майбутності мій син ніколи не
побачить у своїй душі образу ангела хоронителя -- своєї непо-
рочної, святої матери. Навіть, колиб вона жила довго біля нього,
мій син у сні й на яві все питатиме колись даремно:

- Мамо, де тиг.. :

Зі стіни впало на нього хрипле, зловіще судьбоносне ,,дзень".
Він жахнувся: пів до дванацятої... Окоро обтер волосся свого сина
і ще екоріше обмивав собі водою очі.

- Вона не сміє бачити у мене нічого. ї

У.

Присів на ліжку біля сина так, начеб хотів вахищати його
перед найлютішим ворогом -- перед його рідною матірю та впер
свій зір тепер у двері. ,

Причулося йому, чи дійсно це?.. і :

Хтось на долині дзвонить... Якась гаряча хвиля бухнула на
все його єство. Прискочив до бюрка і виняв набитий рево.тьвер,
сесховав у кишеню та сів біля сина.