- Я так питаю, чи ви вийшлиб за жандарма заміж?

- - Не говоріть такого! Мені здається, що від жандарма все
воняє злодієм, так як від фФірмана кінським потом.

- 2 А чогож та дівчина на таке зважилась?

- Бо їй казали.

- Вона не виглядає так, начеб її всилували.

-- Бачите, не всі однакові. Колиб зі мною так було, колиб
справді міг мене хто до такого присилувати, то я сумувалаб, плака-
лаб, або йому очі видряпалаб. Інші вміють до всього пристосуватися,
привикнути, погодитися 3 своєю долею і показувати з себе щабс-
ливих.

А тимчасом гості їдять та пють. Є гамір, але ніхто голосно не
відзивається, ніхто не підносить тоасту ва здоровля молодят.

- Колиб уже швидше ця вечера скінчилася -- каже дівчина..
-- Страшно скучно так сидіти... Прошу вибачення. Не про себе го-
ворю, лиш про інших, бо мені весело...

-  Так дозвольте мені - каже Остап -- на часок відійти. По-
пробую я повеселити товариство.

Він встав і пішов між мувикантів. Поговорив з ними кілька
слів і став співати в супроводі мувики. Цочувся несогірший барі-
тон. Всі заслухалися, перестали їсти та пити. Очі всіх звернулись
на Остапа. А він співає одну пісню по другій, самі веселі, дотепні,
співає у всіх уживаних в Галичині мовах. Гості повеселійшали,
плескають в долоні, навіть молодий повертається усміхнений до
своєї молодої жінки.

Невдоволений з цього хіба один дружба. Цеж він повинен був
це вробити, адже до його уряду належить гостей забавляти. Встає
і йде між музикантів. ї :

- - А тепер я співатиму, а ви мені пригравайте! :

І співає з ,їГальки": ,Шумьон йодли на гур щице"...

Музиканти вмить підхоплюють тон. Остап бачить, що так ви-
соко він не підлізе, хочби й по драбині, Але дружба зачинає вже
скоро тяти, нарешті перестав і каже: ї

- - Це для мене ва, високо. с

Остап хапає найближчий столець і підставляє співакові:

-- Прошу сісти, то зараз буде вам нижче.

Гості в регіт. Збентежений та ображений співак дивиться на
Остапа таким оком, мов на пса, відходить на своє місце ї сідає
МовВчКи. : :

Але на тому його премієра не скінчилася. Почулись голоси,
що такий дружба нічого не варта, що треба вибрати іншого. Зро-
бився гамір. Тоді молодий устав і зввернувся до Остапа з проханням
щоб перебрав уряд дружби. Остап вимовляється. Хтось з гостей по-
дає думку, щоб над тим голосувати. Підносяться руки і голоси:
всі, всі! .

Остапа вибрано в загальному плеєбісциті дружбою. Він памя-
тав, що коли на Січі вибірали кошового, то треба було скидатися
того до трьох разів. Але того він не вробив, бо його чорноока това-